Підлітковий вік. На що потрібно звернути увагу.
Підлітковий вік – це період великих змін у житті дитини. На сьогоднішній день він починається вже з 9-10 років. Це зміни, до яких дитина ще не звикла.
По перше – це біологічні зміни. У підлітків відбувається глобальна перебудова організму, окостеніння кісткового апарату відбувається швидше, ніж м’язовий розвиток організму. Розвиваються серцеві м’язи і судини, але невідповідно і нерівномірно. Через це, коли посилюється діяльність залоз внутрішньої секреції, відбувається тимчасовий розлад кровообігу, підвищення артеріального тиску та напруження серцевої діяльності. Це спричиняє дратівливість, сонливість та швидку втомлюваність. Також статеве дозрівання, до якого потрібно підготовлювати заздалегідь.
По- друге – це психологічні зміни. Дитина починає дратуватися, коли ви її обнімаєте чи цілуєте. Це не означає, що дитина вас перестала любити, не кричіть і не звинувачуйте її просто почекайте, коли вона сама підійде та обніме вас. Будьте терплячими. Говоріть з зі своїми дітьми, пояснюйте, приділяйте час та не старайтесь відгородити їх від усіх проблем і помилок. Аби діти чогось навчились і подорослішали, вони мають робити помилки і вміти їх або вирішувати, або приймати самі. Не сюсюкайтесь та не пригнічуйте, радьтеся.
Ніколи не починайте розмови з ось таких слів:
– Коли я був у твоєму віці … (кажучи ці слова, ви знецінюєте здібності своєї дитини).
– Ти просто не розумієш! (підкреслюєте її нерозумність, що вона нічого не знає)
– Ти тільки думаєш, що у тебе є якісь проблеми (саме у цьому віці навіть незначна проблема для нас, дорослого, для дитини, то «катастрофа», важливішого нема).
– У мене немає часу, щоб вислухати тебе зараз (це означає, що у вас є важливіші справи, ніж вислухати свою дитину).
– Роби те, що я кажу, а не те, що я роблю (ви можете порушувати правила, а дитина - ні).
– Тому, що я наказав тобі! (ви доказуєте свою владу на дитиною, вибору нема).
– Так чому ж ти не можеш бути схожим на … (недотягуючи до якогось ідеала, ви породжуєте думки, що вона гірша за когось).
– Одного разу ти згадаєш цей день … (дитина не має своєї думки, ви краще знаєте, що їй потрібно).
І на останок декілька правил, як знайти спільну мову з дитиною-підлітком:
- Чим більше батьки забороняють, тим більше дитина опирається. Це не означає, що ви маєте все дозволяти. Саме головніше – це довіра. Дитина має довіряти вам.
- Не починайте розмову з нудних і довгих повчань. Дайте дитині право висловити свою думку, а вже потім без висловіть свою думку.
- Не порівнюйте дитину ні з ким. Цим ви знижуєте самооцінку дитини, яка лише формується.
- Питайте про найменші проблеми і відностесь до них з турботою. Повірьте, для дитини - це дуже важливо.
- Постарайтесь не змінювати правила. Ви маєте бути «людиною слова». Сказали, то так і дотримуйтесь. Якщо ви зробили виняток, то детально поясніть,чому ви так зробили саме сьогодні.
